НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
    Національного університету
  "Києво-Могилянська академія"
Час плинний - Києво-Могилянська академія вічна
Бібліотека Антоновичів

Пн.-Нд. 8.30-20.30

Бібліотека рідкісних і цінних видань

Пн.-Пт. 9.00-18.00
Сб., Нд. Вихідні

Довідкова служба

Пн.-Пт. 10.00-17.00
Сб., Нд. Вихідні

Американська бібліотека (4 корпус)

Пн.-Пт. 10.00-19.00
Сб.-Нд. Вихідні

Меморіальна бібліотека Омеляна Пріцака (4 корпус)

Пн.-Пт. 10.00-18.00
Сб.-Нд. Вихідні

Адміністрація

Пн.-Пт. 9.00-18.00
Сб., Нд. Вихідні

До історії Бібліотеки

Києво-Могилянська академія впродовж віків була центром освіти і суспільно-політичної думки України, тут починалася новітня українська наука, українська поетична школа, українське образотворче мистецтво й архітектура. У світлій історії Академії визначну роль в системі навчання та поширення знань відігравала бібліотека – одна з найбільших у Східній Європі, непересічна за обсягами фондів та їх цінністю.

Достовірно не відома дата створення Могилянської книгозбірні. Вірогідно, вона почала функціонувати ще за часів Київської братської школи, приблизно з 1615 року. Вагомий внесок у формування бібліотеки пізніше зробив Петро Могила, який виявляв особливу турботу, збагачуючи бібліотечний фонд. За кілька днів до своєї смерті він заповів Академії власну книжкову колекцію, що складалась із 2 130 унікальних видань – вітчизняних та зарубіжних. Так зародилась традиція дарування приватних книг видатними діячами України. Але жахлива пожежа 1658 р., зруйнування колегіуму польськими завойовниками 1665 р. майже повністю знищили бібліотеку. Частина книжок згоріла, частину розікрали загарбники і міщани.

До XVIІI ст. фонд бібліотеки нараховував вже 3 500 книжок різними мовами, передусім латиною. Крім друкованих видань, тут зберігалась велика кількість рукописів, хронік, літописів, лекцій професорів, конспекти студентів та їх наукові праці, а також рідкісні видання XVI-XVIІ ст. Фонд також продовжував збагачуватись коштом пожертвувань меценатів. Для придбання книг за кордоном Академія підтримувала постійні зв’язки з окремими книговидавцями з Шльонська, Варшави, Братислави, Бреславля та інших міст Західної Європи.

1768 року з ініціативи М. Бантиш-Каменського, який у минулому був вихованцем академії, була заснована окрема бурсацька бібліотека для незаможних студентів, що не мали змоги купувати книжки. Як перший внесок бібліотеці бурси М. Бантиш-Каменський подарував 145 книжок, передусім по декілька примірників різних підручників, що були особливо необхідними для навчання. Так він здійснив благодійний почин для інших «доброхотів» − колишніх вихованців, викладачів, єпископів, митрополитів, просто священиків, службовців, військових, купців, міщан. 

На початку XVIІI ст. бібліотека поповнювалась тільки коштом подарованих книг, втім, вже в другій половині століття фонд почав зростати ще й завдяки закупівлі, і швидко зріс майже до 7 000 примірників.

Пожежі 1775 і 1780 рр. на київському Подолі знову завдали величезної шкоди бібліотеці. Зокрема, 1780 р. згоріло близько 9 000 книжок з академічної бібліотеки, пощастило зберегти лише 1670 томів. Після всіх лихоліть бібліотеку бурси об’єднали із навчальною академічною, де разом нараховувалось близько 12 000 книжок: словників, цінних вітчизняних і зарубіжних видань з літератури, богослов’я, історії, географії, філософії, граматики, медицини, математики, астрономії, публіцистики тощо. 

В останнє десятиліття XVIІI ст. було здійснено спробу укласти більш-менш повний каталог книжок бібліотеки Академії. Разом із богословськими, церковнослов’янськими та іноземними книгами тут були різноманітні лексикони-довідники, літописи, хронічки та історичні твори, не кажучи вже про десятки примірників навчальної літератури, яка формувала світогляд києвомогилянців. Каталог книжок бібліотеки був досить промовистим і займав 150 сторінок друку. На кінець ХІХ ст. бібліотека Києво-Могилянської академії, що перейшла до Духовної академії, нараховувала 150 000 різноманітних видань – від елементарних підручників до творів стародавніх і сучасних класиків науки і культури. Бібліотека Києво-Могилянської академії, яка комплектувалась протягом двох століть, становила унікальне зібрання світового значення, на якому вигострювали свій розум вихованці Академії. Вона відігравала не тільки важливу роль у формуванні світогляду багатьох поколінь викладачів та студентів Київської академії, а й мала великий вплив на розвиток української культури в цілому.

Закриття Духовної академії на початку ХХ ст. та відомі соціально-політичні події, що відбулися після Жовтневого перевороту, спричинили майже повне знищення бібліотеки. За роки тоталітарного режиму більшість книжок було або втрачено, або передано до інших інституцій.  Колекція КМА-КДА, що збереглась, нині знаходиться в Національній бібліотеці України ім. Вернадського. (http://www.nbuv.gov.ua/)

Джерела:
Микитась В. Давньо-українські студенти і професори. – К., 1994.

Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академией. Ч.2. – К., 1856.

Сотниченко П.А. Бібліотека Києво-Могилянської Академії. Філософські джерела // Від Вишенського до Сковороди. – К., 1972. 

Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст. = Academia Kyjevo-Mohylaeana in nominibus XVII-XVIII aeva / Редкол.: В.С. Брюховецький (гол., відп. ред.) та ін; Упоряд. З. І. Хижняк; Наук. консультант Л.І. Брюховецька та ін. – К.: Видавн. дім “КМ Academia”, 2001.

Дениско Л.М. Бібліотека Київської духовної академії та її бібліотекарі : (1819-1919) : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук / Дениско Людмила Михайлівна ; Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. - К. : [б.в.], 1997. - 16, [1] с. 

Бібліотека – інтелектуальний центр навчального процесу та наукових студій в НаУКМА

 © 2011-2017, Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія"