НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
    Національного університету
  "Києво-Могилянська академія"
Бібліотека - серце університету
Бібліотека Антоновичів

Пн.-Нд. 8.30-20.30

Бібліотека рідкісних і цінних видань

Пн.-Пт. 14.00-18.00
Сб., Нд. Вихідні

Б-ка ресурсного центру вивчення англійської мови

Пн. 8.00-17.00
Вт., Ср., Чт. 9.00-18.00
Пт. 8.00-16.00
Сб.-Нд. Вихідні

 

Довідкова служба

Пн.-Пт. 10.00-17.00
Сб., Нд. Вихідні

Американська бібліотека (4 корп.)

Пн.-Чт. 9.00-18.00
Пт.- 10.00-19.00
Сб.-Нд. Вихідні

Філологічна бібліотека

Пн.-Пт. 9.00-18.00
Сб.-Нд. Вихідні

Адміністрація

Пн.-Пт. 9.00-18.00
Сб., Нд. Вихідні

Колекція Ярослава та Ольги Дужих (США)

Імена Ярослава та Ольги Дужих широко відомі науковій та культурній громадськості США, України і Західної Європи завдяки їх багаторічній меценатській діяльності.

Ярослав Дужий (1923-2006), народився в Перемишлі, був одним з десяти дітей у родині. По здобутті середньої освіти в 1942 році студіював ветеринарію у Львові. У 1944 році був заарештований німцями за доносом і сидів у Краківський в’язниці, потім у концтаборах Німеччини. Визволений англійськими військами у квітні 1945 року, був у переселенських таборах у Монстері, Карльсфельді та Міттенвальді в Баварії. До США емігрував у квітні 1949 року і поселився в Детройті, де й одружився з Ольгою Ляш у 1952 році. З 1953 року працював менеджером на автомобілебудівному заводі, а в 1956 році став співвласником корпорації “Силектрон”, де займав посаду президента. У 1992 році заснував підприємство по виготовленню обладнання для радіаційного контролю навколо АЕС. Його високо шанують у вищих урядових колах як крупного підприємця, як активного громадського діяча; широка громадськість – як співака і благодійника, який підтримував творчі колективи і окремих митців. Він співав у Капелі Бандуристів (США), брав участь у турне по Україні в 1991 та 1994 роках. У 1994 році Капелу вшановано званням лауреата державної премії ім. Т. Шевченка. В 1995 році став власником механічного заводу у Городку поблизу Львова.

Ярослав Дужий  перейнявся ідеєю відродження Києво-Могилянської академії від перших днів. Він був одним із наших найпристрастніших прихильників, умів запалювати інших на таке ж розуміння нагальної потреби України у високоосвічених, патріотичних молодих людях. Пан Ярослав дуже  пишався причетністю до справи розбудови Академії, з вдячністю і гордістю прийняв він найвищу відзнаку могилянської громади -  «Медаль святого  Петра Могили». Помер у 2006 р.

Повернутись назад

 

 © 2011-2019, Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія"