НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
    Національного університету
  "Києво-Могилянська академія"
Бібліотека - серце університету
Бібліотека Антоновичів

Пн.-Нд. 8.30-20.30

Бібліотека рідкісних і цінних видань

Пн.-Пт. 14.00-18.00
Сб., Нд. Вихідні

Б-ка ресурсного центру вивчення англійської мови

Пн. 8.00-17.00
Вт., Ср., Чт. 9.00-18.00
Пт. 8.00-16.00
Сб.-Нд. Вихідні

 

Довідкова служба

Пн.-Пт. 10.00-17.00
Сб., Нд. Вихідні

Американська бібліотека (4 корп.)

Пн.-Чт. 9.00-18.00
Пт.- 10.00-19.00
Сб.-Нд. Вихідні

Філологічна бібліотека

Пн.-Пт. 9.00-18.00
Сб.-Нд. Вихідні

Адміністрація

Пн.-Пт. 9.00-18.00
Сб., Нд. Вихідні

Володимир Старицький

Володимир Ісидорович Старицький (1919-1994) – вчений-мовознавець, нащадок князівського роду, небіж відомого українського письменника і драматурга Михайла Старицького.
Родина Старицьких мала міцне коріння у полтавський землі. Вона дала нам вчених, священиків, письменників, політичних та державних діячів Володимир Ісидорович народився 3 липня 1919 року в місті Полтаві. Дитинство своє провів у селі Старицьківка (нині Машівського району). Через своє походження ще у юності зазнав від влади чимало утисків. Пережив разом із матір’ю лихоліття голодомору, розпочав своє самостійне життя як безпритульний. Навчався у ФЗУ друкарів. Навичками, отриманими ним у ФЗУ, він скористався у Мюнхені, коли мусив заробляти собі на життя у фірмі Ольденбург. Крім літературних здібностей він мав нахили до малярства, у 1935 році, навчаючись у ФЗУ, отримав премії. В 1936 році здав екстерном за десятирічку і поступив на заочне відділення філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Роки навчання – це можливість працювати у найбільших книгозбірнях: університетській, Всенародній бібліотеці України тощо. Саме за часів навчання прийшло розуміння важливості самоосвіти. Паралельно навчався на робітфаці Полтавського будівельного інституту.

У 1941 році закінчив Київський університет і повернувся до матері. У 1943 році був вивезений до Німеччини. Після закінчення війни залишився у Німеччині, працював та навчався у Мюнхенському університеті, отримав ступінь доктора філософії. Двадцять п’ять років викладав російську мову у Мюнхенському університеті та гімназіях міста. У 1951 році власним коштом у Мюнхені видав збірку своїх поезій "Пелюстки туги", до якої увійшли твори, написані як до війни на Батьківщині, так і в еміграції.
Відвідавши, нарешті, рідні краї влітку 1992 року, В. Старицький привіз цю книжечку землякам, надрукувався у кількох полтавських періодичних виданнях, вступив до Полтавської Спілки письменників.
Після смерті (1994 рік), згідно з його заповітом, Володимира Старицького було поховано на Байковому цвинтарі у Києві.

 © 2011-2019, Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія"