Бібліотека Є.Поповича почала надходити до фондів НаУКМА в січні 2006 року. Містить багато рідкісних та цінних видань з мистецтва, літературознавства, історії, а також періодичних видань початку минулого століття.
На 1.01.2024 р. кількісний стан становить 8231 прим. / 4431 назв.
Євген Оксентович Попович народився 25 червня 1930, село Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педаґоґічне училище (1951), Київський Державний Університет імені Тараса Шевченка (1956). За фахом – філолог-германіст. Працював журналістом (1956-1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957-1967). 1967-2007 рр. – на перекладацькій роботі. Перекладав з німецької мови на українську прозові твори німецькомовних письменників: Г.Лессінґа, Йохана Вольфганґа фон Ґьоте, Е.Т.А.Гофмана, Генріха Бьоля, Томаса Манна, Ґермана Гессе, Е.М.Ремарк, Макса Фріша, Мартіна Вальзера, Франца Кафки та Людвіґа Вітгенштайна. Член Спілки Письменників України з 1968 року. Лауреат Літературної премії України імені Максима Рильського.
Наприкінці життя Євген Попович працював над перекладом філософа Мартіна Хайдеґґера. Попович перший почав використовувати у перекладах діалектизми, галицизми. Лауреат Літературної Премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша.
Попович Євген Оксентович помер 6 липня 2007 року, похований на Байковому цвинтарі у Києві.
