Наукова комунікація та наукове видавництво

Наукова комунікація - це процес обміну, розповсюдження та публікації результатів досліджень науковців та дослідників, який існує для того, щоб отримані академічні результати були широко доступними світовим академічним спільнотам. Він формує життєвий цикл кроків, пов'язаних із створенням, публікацією, розповсюдженням та відкриттям наукових досліджень, і включає в себе низку діячів, включаючи дослідників, експертних рецензентів, бібліотекарів, видавців, грантодавців, технологів та багатьох інших між збиранням даних та відкриттям знань.

Наукова публікація дозволяє поширювати результати досліджень серед академічної спільноти та громадськості, насамперед за допомогою журнальних статей та монографій, а також матеріалів конференцій, робочих документів та наборів даних.

Рух Відкритого Доступу

Рух Відкритого Доступу розпочався у 1991 році зі створення відкритого архіву препринтів з фізики, аrXiv. Відкритий доступ набрав обертів через заклики до того, що результати наукових досліджень, особливо тих, що фінансуються державою - повинні бути вільно доступними, і що наука не повинна «ховатися» за платними стінами, які вимагають коштів за передплату для отримання результатів досліджень.

Хижацька публікація

До недавнього часу серед учасників наукової спільноти не було спільного, стандартного опису та чітко визначених характеристик хижацьких журналів. У 2019 р. група професіоналів, що представляють видавничі товариства, фундаторів, дослідників, політиків, академічних установ, бібліотек, дійшли консенсусу щодо визначення хижацьких журналів та видавців: «Хижацькі журнали та видавці - це особи, які надають пріоритет власним інтересам над інтересами академічними і характеризуються неправдивою або оманливою інформацією, відхиленням від найкращих редакційних та публікаційних практик, відсутністю прозорості та / або використанням агресивних та нерозбірливих звичаїв.» Журнали з відкритим доступом повинні дотримуватися найкращої практики для наукового експертного огляду всіх поданих статей.