Впливовість дослідження можна визначити як внесок, який можуть зробити дослідники, які проводять певне дослідження. Впливовість дослідження має різні форми, включаючи академічну, неакадемічну, пряму та непряму. Академічний вплив - це інтелектуальний внесок, який зробив дослідник у своїй галузі дослідження в межах наукових навчальних закладів. Впливовість дослідження може приймати багато інших форм, таких як викладання, розробка інструментів і прототипів, товарної продукції та послуг.
Існує багато причин для оцінки впливовості досліджень. Для дослідницьких організацій та дослідників ключовими факторами є:
- Надійність - продемонструвати грантодавцям цінність інвестицій в дослідження та підвищити шанси на подальше фінансування.
- Розуміння - зрозуміти, як дослідження стає впливовим, і, таким чином, шляхи для максимального впливу результатів досліджень.
- Оцінка результативності - оцінка впливу дослідження широко використовується в керівництвом установ для питань зайнятості та кар’єрного росту, оцінки ефективності та просування дослідників.
Для дослідницької організації, такої як університет, оцінка впливовості результатів всіх досліджень університету дає змогу отримати загальне розуміння її результатів. Це допомагає їй контролювати та поширювати свій внесок у суспільство.
Для грантодавців, які фінансують дослідження, оцінка впливовості досліджень дає змогу зрозуміти рентабельність своїх інвестицій, допомагаючи їм виділити фінансування на ті дослідження, що мають найвагоміший вплив, та визначити тенденцію для інвестицій у майбутні дослідження.
Для оцінки впливовості результатів досліджень було розроблено багато методологій. Два основні підходи - якісний та кількісний. Ключовим прикладом якісної оцінки є, наприклад, рецензія. Відповідно до Посібника з відкритих наукових досліджень (Open Science Training Handbook):
- Рецензування використовується в основному для оцінювання досліджень. Це офіційний механізм забезпечення якості, за допомогою якого наукові рукописи (наприклад, статті журналів, книги, заявки на гранти та доповіді на конференціях) піддаються ретельному контролю інших, чиї відгуки та судження використовуються для покращення робіт та прийняття остаточних рішень щодо відбору (для публікації, виділення грантів або часу виступу).
Кількісний підхід базується на вимірюваних показниках або метриках. Кількісні показники зручні, прості для розуміння та менш трудомісткі для виконання. Вони зазвичай використовуються при оцінці досліджень та дослідників в академічному світі. Однак ці показники мають свої недоліки, і їх не слід використовувати як єдину оцінку впливовості дослідження.
Посилений наголос саме на метриках в оцінці впливу академічних досліджень приніс несприятливі наслідки як дослідникам, так і дослідницьким організаціям. Відповідаючи на цю ситуацію, дослідники та практики в галузі наукових комунікацій вже давно закликають до кращих схем оцінки досліджень.
Декларація про оцінку досліджень (The Declaration on Research Assessment, або DORA) - один із таких закликів. Він був розроблений у 2012 році під час щорічної зустрічі Американського товариства клітинної біології у Сан-Франциско. Основна мета DORA - сприяти кращій оцінці досліджень шляхом заохочення розробки та демонстрації надійних та ефективних способів оцінки досліджень та дослідників. Загальна його рекомендація: "Не використовуйте журнальні метрики, такі як журнальний імпакт фактор, як показник якості окремих наукових статей, для оцінки внеску окремих вчених або при прийнятті на роботу, просуванні чи фінансуванні. "
У 2015 році в Лейденському маніфесті щодо дослідницьких показників було викладено десять принципів збалансованої та ефективної схеми оцінювання досліджень. Це було досягнуто зусиллями дослідників з Лейденського університету та Технологічного інституту штату Джорджія. Загалом, золотим правилом оцінки впливовості досліджень є прийняття як якісного, так і кількісного підходів. Також завжди використовуйте більше, ніж один показник / показники при оцінці дослідження.
