Відкривають огляд три філологічні праці. «Українське літературознавство від ідеї до тексту : неокласичний дискурс» Лесі Демської-Будзуляк оглядає розробки українських неокласиків – М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича й інших – та їхнє місце в історії українського літературознавства. Продовжує поповнювати ряд словників сучасної української мови Тарас Береза українсько-російським словником «Скажи мені українською». Завершальна у цьому огляді, але не менш вагома праця Кирила Булаховського «Цікаве мовознавство».
Погляд кандидата політичних наук на сучасну політичну арену маємо в книзі «Гібридна агресія Росії: уроки для Європи» Євгена Магди. Цю ж тему з іншого боку оглядає Наталя Гуменюк в книжці «Загублений острів: книга репортажів з окупованого Криму». Передісторію сьогодення розкриває Сергій Плохій у праці «Остання імперія: занепад і крах Радянського Союзу».
Для тих, хто хоче подивитися на українсько-російську війну зсередини, збірка оповідань Володимира Гадіона «Друга лінія: (Не) тактичні історії». Схід 2014-го року на прикладі гурту людей в неназваному місті показаний і в п’єсі Сергія Жадана «Хлібне перемир’я». Про окупацію в фантастичному ключі розповідає роман Олега Сенцова «Другу також варто придбати». Передісторію сьогодення розказано в дослідженні Сергія Плохія «Остання імперія: занепад і крах Радянського Союзу». Про те, як велося українському поетові в умовах радянської імперії, книжка Сергія Дзюби й Арсенія Кірсанова «Заборонений: історія життя і боротьби Василя Стуса».
Наостанок варто звернути увагу на художню новинку «Я, Ніна» - спільний текст Яніни Соколової й Ольги Купріян (МП «Літературознавство, 2011), публіцистичну збірку Оксани Забужко «І знову я влізаю на танк» та розвідку «Герб гетьмана Івана Мазепи» Григорія Полюшко, що покаже всі місця, де збереглося зображення герба гетьмана, іменем якого називали один з корпусів НаУКМА.
Невдовзі замовляйте видання через електронний каталог Могилянської бібліотеки.
