6 лютого 1914 року народився Омелян Миколович Антонович, правник, громадський діяч. Його прізвище відоме усім могилянцям, адже завдяки підтримці Фундації меценатів Тетяни й Омеляна Антоновичів вдалося відреставрувати корпус Бакалаврської бібліотеки, що був названий на їхню честь.
Мало хто знає, що Омелян Антонович брав участь у діяльності ОУН, був ув’язнений за зв’язок з організацією, працював у представництвах Української головної визвольної ради в Мюнхені і Вашингтоні. «Спогади», написані ним самим, розповідають про дитинство і юність Антоновича, його навчання в університеті та досвід ув’язнення й еміграції, роботу для ОУН.
У своїх «Спогадах» Омелян Миколович пише про ОУН: «У моїй роботі, розпочатій 1945 року, я наладнав і одержував зв’язки від низових клітин до найвищих ешельонів організаційної ієрархії. В Мюнхені чи в околицях перебували майже всі провідні члени партії. Степан Бандера був на спеціальному конспіративному статусі…». Також згадує, що 1947 р. «мав тривалу розмову з Степаном Бандерою, і він запропонував мені додатково організувати референтуру зв’язку з краєм». Антонович був знайомий з родиною Степана та Ярослави Бандери. У книзі спогадів на одному фото він тримає на руках донечку Бандери, на іншому – вітальна листівка до Антоновичів від родини Бандер.
Почитати «Спогади» Омеляна Антоновича можна в Могилянській бібліотеці, замовляйте в е-каталозі.
Про діяльність Омеляна Антоновича у складі ОУН розповідає стаття Михайла Кублія на блозі НБ НаУКМА.
