20–24 жовтня Наукова бібліотека НаУКМА спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України та ТОВ «Академія Цифрового Розвитку» провели серію подій у межах Міжнародного тижня Відкритого Доступу 2025 «Who Owns Our Knowledge?» — «Кому належить наше знання?»
Під час відкриття тижня пролунали вітальні слова від Ольги Полюхович, віцепрезидентки з науково-навчальних студій НаУКМА, яка наголосила на важливості відкритого доступу для розвитку української науки та рівноправного обміну знаннями.
Упродовж тижня учасники мали нагоду долучитися до серії вебінарів і консультацій, присвячених темам історії становлення руху відкритого доступу та сучасним тенденціям (Тетяна Ярошенко); практичним аспектам підготовки публікацій і заявок на фінансування (Ірина Кучма); інструментам для анонімізації даних (Світлана Чуканова); ролі інституційного репозитарію eKMAIR у відкритій науці (Ірина Хорошок); використанню блокчейн-технологій у дослідженнях (Тетяна Дмитренко).
Також відбулися on-campus консультації в бібліотеці, де охочі могли отримати допомогу з використання ресурсів відкритого доступу та репозитарію eKMAIR.
До заходів загалом долучилося понад 100 учасників. Це викладачі, дослідники, аспіранти, бібліотекарі з різних міст та університетів.
Відеозаписи всіх вебінарів доступні онлайн — запрошуємо переглянути їх на YouTube-каналі бібліотеки: Список відтворення Міжнародний тиждень відкритого доступу 2025.
Тема відкритого доступу в НаУКМА — не лише тиждень, а постійна практика.
Бібліотека запрошує на навчання й консультації про те, як шукати, публікувати й ділитися знаннями відкрито. Серед тем — репозитарій eKMAIR, наукові ресурси відкритого доступу, Google Академія, ідентифікатори ORCID, академічна доброчесність і етика цитування.
20 жовтня
Вебінар: «Відкритий доступ та відкрита наука: як все починалось і куди йдемо?»
Тетяна Ярошенко, кандидатка історичних наук, доцентка, заступниця директора Державної науково-технічної бібліотеки України.
Під час виступу спікерка окреслила ключові поняття Тижня відкритого доступу — відкрита наука, відкритий доступ та відкриті дані, розповіла, як вони взаємопов’язані та формують нову культуру досліджень. Особливу увагу приділено історії становлення руху відкритого доступу, його ролі у поширенні знань, підвищенні видимості науковців і забезпеченні прозорості дослідницького процесу. Окремо наголошено на важливості відкритих даних, які дають змогу перевіряти результати досліджень, використовувати їх повторно та сприяють міждисциплінарній співпраці.
Презентація.
Вебінар: «Відкритий доступ та відкрита наука: Практичні поради щодо публікації статей і подання заявок на фінансування наукових проєктів».
Ірина Кучма, менеджерка програми Відкритий доступ, EIFL, поділилася корисною інформацією про практичні інструменти для дослідників: як обирати надійні журнали відкритого доступу (DOAJ, Think. Check. Submit.);
де розміщувати дослідницькі дані (репозитарії на платформі re3data.org); як оформлювати Data Availability Statement; як уникнути сумнівних видавців і “паперових фабрик”.
Особливу увагу спікерка приділила питанням дослідницької доброчесності, прозорості даних і новим моделям рецензування, зокрема open peer review.
Презентація.
21 жовтня
Вебінар: «Анонімізація даних. Використання відкритого програмного продукту Amnesia».
Світлана Чуканова, кандидатка педагогічних наук, виконувачка обов’язків директора Наукової бібліотеки НаУКМА.
Під час презентації були проаналізовані такі ключові аспекти: спектр ідентифікованості даних — від прямо ідентифікованих до фактично неідентифікованих;
виклики балансування між захистом даних і їх дослідницькою корисністю; методи зменшення ризиків: виділення (singling-out), зв’язування (linkability), виведення (inference); юридично-технологічні аспекти, зокрема тест «мотивованого зловмисника» у контексті GDPR (Recital 26) та інші критерії оцінки ризику ідентифікації; практичний кейс роботи з відкритим програмним забезпеченням Amnesia: демонстрація інструментів маскування, генералізації, придушення рідкісних комбінацій даних.
Презентація.
Вебінар: «Кому належить знання: роль інституційного репозитарію eKMAIR у відкритій науці»Ірина Хорошок, завідувачка відділу електронних ресурсів Наукової бібліотеки НаУКМА, ініціювала обговорення сучасних викликів наукової комунікації, проблем комерціалізації знань і ролі інституційного репозитарію eKMAIR у розвитку відкритої науки в НаУКМА. Під час вебінару учасники розглянули такі питання: хто контролює доступ до знань і отримує від цього користь; як забезпечити справедливий та відкритий обмін результатами досліджень; яким чином університетські репозитарії сприяють збереженню та поширенню наукових здобутків.
Презентація.
24 жовтня
Вебінар: «Блокчейн та блокчейн-аналітика: відкриті дані для досліджень».
Тетяна Дмитренко, докторка економічних наук, старша дослідниця, голова правління ГО «Українська сучасна цифрова наука».
У своїй доповіді спікерка розкрила, як цифровізація змінює підходи до збору статистики та управління державними фінансами, представила концепцію інтегрованих бюджетних даних (BIG DATA бюджету України) та можливості відкритих державних даних (Open Data) для дослідницьких цілей. Особливу увагу було приділено темі інтеграції фінансових даних державного сектору, створенню єдиного цифрового середовища для обробки, аналітики та контролю інформації, а також ролі блокчейн-технологій у забезпеченні прозорості та верифікації даних. Наприкінці виступу Тетяна Дмитренко наголосила на важливості довіри до цифрової інформації, підкресливши, що довіра до даних дорівнює довірі до рішень. Захід вкотре підтвердив, що розвиток відкритих даних, аналітичних технологій і блокчейн-рішень є запорукою прозорості, ефективності та наукової обґрунтованості сучасних управлінських процесів.
Презентація.
