Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія» - інформаційний, навчальний, науково-дослідний, культурно-освітній, просвітницький підрозділ Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Бібліотека НаУКМА – це мільйонна колекція друкованих та електронних видань: наукова, навчальна, довідкова література, періодика тощо. Вагома частина книжкового фонду – література іноземними мовами, переважно англійською.
Могилянська бібліотека сьогодні – це 14 читальних залів (612 робочих місць), 31 комп'ютерних робочих станцій у 6 підрозділах: Бакалаврська бібліотека Тетяни та Омеляна Антоновичів, Філологічна бібліотека, Бібліотека рідкісних та цінних видань, Американська бібліотека імені Віктора Китастого (документи з історії, науки, культури, літератури США), Меморіальні бібліотеки О. Пріцака та Дж. Мейса.
Основу бібліотечного фонду складають 71 колекцій книжкових зібрань відомих діячів науки i культури України та інших країн світу (В. Брюховецького, С. Білоконя, В. Вовк, О. Зуєвського, Дж. Мейса, В. Моренця, П. Одарченка, Д. Павличка, Ю. Паславського, О. Пріцака, В. Старицького, Ф. Сарани та ін.). Фонд рідкісних та цінних видань становить понад 20 тисяч примірників, містить друковані видання 17 ст. - початку 20 ст., а також рідкісні видання діаспори. Серед книжок фонду – праці В. Аскоченського, Ф. Вовка, С. Голубєва, Ф. Титова про історію Києво-Могилянської академії, прижиттєві видання М. Грушевського, М. Драгоманова, Д. Чижевського, С. Єфремова, М. Туган-Барановського, В. Липинського, С. Сірополка та ін.
Серед фонду колекцій Бібліотеки НаУКМА вирізняють колекцію Віри Селянської-Вовк. Вовк Віра – письменниця, літературознавиця, учасниця Нью-Йоркської групи поетів. Книжкова частина колекції становить понад 4000 примірників, а мистецька – понад 640 предметів. У 2018 р. в приміщенні Бібліотеки рідкісних і цінних видань відкрили постійно діючу експозицію мистецьких творів, які письменниця привезла або отримала в подарунок від друзів з Тибету, Китаю, Японії, Нігерії, Сенегалу, Марокко, Бразилії, Мексики, Перу, європейських країн – Данії, Іспанії, Німеччини, Португалії. Українська частина колекції включає збірку творів народного мистецтва, зокрема опішнянську та гуцульську кераміку, гуцульські писанки, дерев’яні декоративні та побутові предмети, вишивки, виткані зразки першої третини ХХ ст.
До послуг користувачів електронний каталог, доступний через інтернет 24 години на добу, запроваджено інтегровану бібліотечну систему ALEPH 500, що забезпечує оперативний доступ до будь-якої інформації. Працює електронне замовлення літератури, послуги електронної доставки документів, організації навчальних ресурсів «Матеріали до курсів», є можливість завантажити та переглянути дослідження науковців Академії в інституційному репозитарiї eKМAIR. Електронний архів Національного університету «Києво-Могилянська академія» (eKМAIR) – це електронний архів, який накопичує, зберігає та забезпечує довготривалий та надійний доступ до результатів наукової та освітньої роботи співробітників, студентів, аспірантів, докторантів НаУКМА.
Наукова бібліотека НаУКМА заснована 1992 р. і є переємницею книгозбірні Києво-Могилянської академії. Дата створення бібліотеки достеменно не відома. Вірогідно, вона почала функціонувати ще за часів Київської братської школи, з 1615 року. Засновник Київської колегії Петро Могила започаткував традицію дарування книг бібліотеці, 1647 р. заповівши їй власну книжкову колекцію (2131 видання).
У XVII-XVIII ст. фонди бібліотеки формувалися переважно завдяки внескам меценатів. Для придбання книг з-за кордону Академія підтримувала постійні зв’язки з видавцями зі Шльонська, Варшави, Братислави, Бреславля та інших міст Західної Європи. На той час Могилянська книгозбірня розташовувалась в церкві святих Бориса і Гліба, переосвяченої згодом на Святодухівську. Тепер у цій історичній пам’ятці функціонує Музей НаУКМА.
Як показує каталог Іринея Фальковського, наприкінці XVII ст. у бібліотеці зберігалося до 3,5 тисяч книжок; а на кінець XVIII ст., за дослідженням Віктора Аскоченського, – 12 тисяч томів вітчизняних і зарубіжних видань із різних галузей знань.
1768 р. випускник Академії Микола Бантиш-Каменський заснував окрему Малу, тобто бурсацьку бібліотеку для незаможних студентів, подарувавши 145 книжок, передусім дублетів підручників. Крім друкованих видань, у т.зв. Великій бібліотеці зберігалася низка рукописів, хронік, літописів, лекційних курсів, спудейських конспектів і наукових праць, а також рідкісні стародруки XVI-XVIІ ст., інкунабули та рукописи. Детальному відтворенню переліку могилянської книгозбірні присвячена дисертація Людмили Шаріпової “The Library of the Kiev-Mohyla Academy (1632–1780) in Its Historical Context”. За ці 2 століття бібліотека тричі потерпала від пожеж: 1658, 1775 та 1780 р. В останній, за свідченнями ректора Касіяна Лехницького, згоріло 8632 томи, а залишилося менше 2 тисяч.
У ХІХ ст. бібліотека Київської духовної академії, до якої перейшла книгозбірня Києво-Могилянської академії, налічувала вже 150 тисяч томів і понад 800 рукописів. Закриття Академії на початку 1920 р. та соціально-політичні події призвели до майже повного знищення книгозбірні. За період існування СРСР більшість книжок було назавжди втрачено або передано до інших інституцій. Значна частина фондів КМА–КДА (книги, рукописи, стародруки) нині належать Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.
Після відродження Києво-Могилянської академії 1991 р. у формуванні бібліотеки брали участь доброчинні фонди й організації, фонди інших бібліотек, меценати з України, США, Канади, Польщі, Бразилії та інших країн світу.
Уже 1993 р. фонд бібліотеки налічував 38 тисяч томів, а сама книгозбірня займала дві читальні та залу абонементу в першому корпусі НаУКМА. За два роки до них додали сектор періодики, а загальна кількість примірників сягнула 89 тисяч.
1996 р. розпочалося створення електронного каталогу й автоматизації обробки замовлень і обліку книг завдяки інтегрованій автоматизованій бібліотечній системі “ALEPH 500”, що забезпечує оперативний доступ до будь-якої інформації в базі даних. Карткову систему було замінено на можливість вибирати та замовляти книжки на новому сайті бібліотеки.
 |
|
Американська бібліотека
|
У 1997–1998 рр. тривало розширення бібліотечного простору: у Староакадемічному корпусі відкрили Магістерську читальну залу, а в четвертому запрацювала Американська бібліотека імені Віктора Китастого. Відтоді й дотепер Американська бібліотека – одне з найвідвідуваніших студентами місць, яке використовують для групової підготовки до занять, кінопереглядів у media-room, проведення розмовних клубів, тренінгів, лекцій, презентацій, семінарів і виставок.
1999 р. Академія передплатила для користувачів бібліотеки перші електронні ресурси – журнальні колекції компанії “Springer”.
2001 р. було створено Науковий архів, де зберігається понад 13 тисяч справ (24 фонди архівних документів особового походження, 1 фонд установи, 1 фонд конкурсів науково-творчих робіт), документи видатних українських вчених, викладачів Академії, представників української діаспори, а також документи науково-освітніх закладів.
Наприкінці 2005 р. вдова відомого історика й журналіста, професора Джеймса Мейса Наталя Дзюбенко-Мейс передала до бібліотеки його книжкову колекцію та першу частину архіву. 2010 р. в 4 корпусі НаУКМА було створено Бібліотеку-архів Джеймса Мейса. Колекція, відповідно, містить бібліотечну (понад 1200 примірників) та архівну частини.
Джеймс Мейс народився в США, однак останні роки мешкав у Києві та викладав студентам НаУКМА. Професор був автором звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932–1933 рр. і започаткував традицію вшановувати жертв Голодомору акцією «Запали свічку» в останню суботу листопада. 2010 р. в НаУКМА було засновано пропам’ятний Фонд імені Джеймса Мейса. Кошти Фонду спрямовані на підтримку Бібліотеки-архіву й подальшого вивчення теми Голодомору.
 |
| Меморіальний кабінет О. Пріцака |
2007 р., завдяки сприянню Києво-Могилянської Фундації в Америці, Києво-Могилянська академія отримала науково-мистецьку колекцію Омеляна Пріцака. На її основі було створено Меморіальний кабінет, що поєднав у собі значний книжковий фонд (близько 20 тисяч примірників) та мистецьку й архівну колекції.
Омелян Йосипович Пріцак – видатний вчений, філолог, сходознавець, історик, іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук і Міжнародної асоціації україністів. Пріцак був організатором і першим завідувачем кафедри української історії імені М. Грушевського та першим директором Українського наукового інституту Гарвардського університету. 24 травня 2007 р. відбулося урочисте відкриття реконструйованої Бібліотеки імені Тетяни та Омеляна Антоновичів. Сюди переміщено частину фондів Бакалаврської бібліотеки першого корпусу НаУКМА.
За участі Наукової бібліотеки НаУКМА у 2009 р. було започатковано міжнародний проєкт «ЕЛІБУКР: Електронна Бібліотека України: створення центрів знань в університетах України», який нараховує 35 учасників-університетів зі всієї України. Проєкт передбачає доступ українських вчених і студентів до світової наукової інформації та належне представлення результатів власних досліджень українських науковців у світі, сприяння інтеграції системи вищої освіти України до світового освітнього та наукового простору, сприяння відкритому доступу та відкритій науці, розвитку співпраці між університетами, науковцями й іншими інституціями у сфері академічної доброчесності та забезпечення якості освіти, етики наукових публікацій, створення та використання електронних ресурсів, належного залучення наукометричних показників, задіювання кращих світових практик, моніторинг та аналіз результатів діяльності закладів вищої освіти у вказаних сферах.
У травні 2010 р. бібліотека НаУКМА в особі директорки Тетяни Олександрівни Ярошенко стала однією з перших інституцій України, яка підписала угоду про співпрацю та участь у Проєкті «Світова Цифрова Бібліотека». У проєкті представлено 6 примірників оцифрованих унікальних видань про історію Києво-Могилянської академії.
Протягом 2016-2017 рр. тривала кампанія на підтримку реставрації Староакадемічного корпусу державним коштом, адже він є пам’яткою архітектури XVIII ст. і потребує серйозного ремонту. Влітку 2017 р. фонди Дослідницької бібліотеки та періодичні видання було переміщено та розпочалася реконструкція. Перенесені фонди розмістили в новоствореній Бібліотеці рідкісних і цінних видань у четвертому корпусі НаУКМА. Цього ж року розпочав обслуговувати читачів новий підрозділ Наукової бібліотеки НаУКМА – Бібліотека Ресурсного центру вивчення англійської мови (7-й корпус НаУКМА).
У 2016 році було реалізовано проект “Цифрова колекція НаУКМА” з використанням FOSS OMEKA, яке розроблено Центром історії та нових медіа Роя Розенцвейга при Університеті Джорджа Мейсона (США). Проектом передбачено створення цифрової колекції, джерелами якої є фонди наукової бібліотеки, архіву, музею НаУКМА та інших підрозділів Університету.
Бібліотека НаУКМА є ініціатором проекту Цифрова бібліотека «Київ». Це колекція цифрових об’єктів, наданих з бібліотек, організацій, наукових установ, а також приватних колекцій про Київ, його історію, культуру, суспільне та економічне життя. Його появі завдячуємо активності громадськості під час голосування за Громадський бюджет м. Києва 2017 р. Проект №679 Громадського бюджету м. Києва «Цифрова бібліотека «Київ» ініціювала Чорна Тетяна Володимирівна, директорка Наукової бібліотеки «Києво-Могилянська академія», у співавторстві з Романюк Ольгою Іванівною, директоркою Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва. Цифрова бібліотека «Київ» отримала позитивну оцінку експертів та набрала необхідну кількість електронних голосів. 2018 р. було виділено кошти на реалізацію проекту та створення сучасної цифрової бібліотеки на базі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва.
Могилянська бібліотека здійснює видання науково-бібліографічних праць, покажчиків: «Вчені Національного університету «Києво-Могилянська академія»» (започатковано 1999 р., на 1.01.2019 р. 27 випусків), Публікації в пресі про НаУКМА (онлайн, 42 випуски).
Бібліотека під’єднана до мережі Інтернет, у т.ч. до бездротового Інтернету, надаються послуги ксерокопіювання та оцифрування.
За останні 5 років бібліотека організувала та прийняла у себе близько 170 тренінгів та семінарів, щорічно організовує Міжнародну науково-практичну конференцію «Наукова комунікація в цифрову епоху».
У червні 2018 р. Вченою радою НаУКМА була ухвалена нова «Стратегія розвитку Наукової бібліотеки НаУКМА» на наступні 5 років.
