У грудні 2006р. почала надходити приватна книгозбірня Артема Амвросійовича Москаленка, ученого мовознавця-україніста, доцента Одеського державного університету, зав. кафедрою української мови. Колекцію подарувала його донька – Надія Артемівна Москаленко, кандидат філологічних наук.
Бібліотека Артема Москаленка, яку він дбайливо збирав протягом понад 50 років, посідає належне місце серед приватних колекцій видатних вчених, громадських діячів у фондах Наукової бібліотеки НаУКМА. Вона нараховує кілька тисяч томів, і наші фахівці провели науково-дослідну роботу по упорядкуванню та вивченню книгозбірні.
Відзначаючи значний обсяг, багатогранність бібліотеки А. А. Москаленка, варто підкреслити, що таку бібліотеку могла зібрати й створити лише людина з дуже широким лінгвістичним видноколом. Вчений йшов від своїх знань до книгозбірництва. Книжки в його бібліотеці не опинялися випадково, а збиралися цілеспрямовано, адже видання не тільки накопичувалися, а й активно залучалися до численних досліджень.
Ми впевнені, що неоціненну бібліотеку А. А. Москаленка буде збережено для наступних поколінь.
Станом на 1.01.2024 р. фонди колекції становлять 4129 прим. / 2774 назв.
Артем Амвросійович Москаленко (1901-1980 рр..), один із найвидатніших учених мовознавців-україністів, народився 2 листопада 1901 року в родині селянина с. Григорівки, Червоноармійського району (нині – Вольнянський) Запорізької області. Він опинився у 1939 році в Одеському університеті на посаді доцента, а після захисту кандидатської дисертації у 1940 році працював на посаді завідувача кафедри української мови впродовж 34 років, до виходу на пенсію у 1974 році. Саме в Одеському університеті Артем Амвросійович розгорнув свою невтомну діяльність як учений мовознавець-україніст широкого профілю, підготувавши тут і опублікувавши свої численні праці.
Найбільшу наукову зацікавленість у А. А. Москаленка викликала українська діалектологія, історія української мови та історія українського мовознавства.
Значна частина опублікованих праць А. Москаленка стосувалася саме української діалектології, зокрема, його кандидатська дисертація, що була опублікована у скороченому вигляді, «Конспект лекцій з української діалектології». Чимало публікацій присвячено історії української мови: «Лексика, Лексикологія. Лексикографія» (Одеса, 1973), «Українська історична лексикографія» (Одеса, 1972), «Українська лексика першої половини ХІХ ст.» (Одеса, 1969), «Лексика української літературної мови другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (Одеса, 1972), що були першою спробою цілісного нарису української історичної лексикології. Проте найвідчутнішим досягненням ученого були роботи з історії українського мовознавства, над якими він плідно працював протягом останніх років свого життя і які здебільшого випливали із спецкурсів, залюбки читаних ним перед студентською аудиторією. Це «Нарис української лексикографії» (К.: Рад. школа, 1961.- 162 с.), «Нарис історії української діалектології (Вип. І-ІІ.- Одеса, 1961-1962.- 48 і 124 с.), «Історія українського правопису: Радянський період» (Одеса, 1968.- 61 с.), «Український правопис: Бібліографія, матеріали на допомогу науковій та учбовій роботі» (Одеса, 1971.- 75 с.), «Нормалізація української літературної мови» (Одеса, 1974.- 84 с.) та ін.
На жаль, чимало праць ученого залишилось в рукописах, зокрема, такі, як «Синтаксис українських грамот ХІV-XV ст..», «Історична граматика української мови», «Історія української літературної мови», «Історія українського правопису», «Граматична нормалізація української літературної мови». У багатій власній бібліотеці вченого є унікальна колекція українських граматик, що коли-небудь виходили друком.
Артем Амвросійович був талановитим викладачам, дбайливим вихователем і наставником молоді. Він виховав не одне покоління викладачів української мови і літератури, які працювали і працюють в усіх куточках України. Ним підготовлено 25 кандидатів філологічних наук, серед яких професори Й. О. Дзендзелівський та С. П. Бевзенко, котрі стали докторами, а В. Є. Панченко – колишній віце-президент Національного університету "Києво-Могилянська академія".
