Особові колекції

Архівна колекція дає уяву про О. Пріцака не лише як про універсального вченого, але й як про непересічну особистість у світовій науці і завзятого колекціонера. Крім того, архів, як внутрішня дослідницька лабораторія, характеризує О. Пріцака-науковця, який не лише теоретично розумів і усвідомлював значення документів й історичних матеріалів, а який на практиці  все своє життя збирав, комплектував, зберігав різноманітні за характером, видом і значенням документи: від вхідного квитка до Всеукраїнського антирелігійного містечка у Києві 1940 р. до листа від Нобелівського комітету Шведської  королівської академії наук щодо подання кандидатур на здобуття премії, від оголошення про засідання наукового семінару до рукописів інших вчених, демонструючи першочергове значення для історії та науки писемного джерела.

Архів О. Пріцака, будучи віддзеркаленням його активної і плідної багатолітньої наукової діяльності та неординарної і яскравої особистості як науковця і людини, має ряд характерних рис, а саме йому притаманні інформативно-документальна повнота колекції, значна кількість оригіналів документів та автографів самого О. Пріцака й інших науковців, чисельність варіантів та копій матеріалів, широкі хронологічні межі, мовне розмаїття, наявність внутрішніх колекцій, широка географія створення та відтворення документів. До трьох описів архівної колекції внесено 7940 справ, 33 213 документів на 30 2264 аркушах. Хронологічні межі архіву: VI-VIII ст. (ксерокопії текстів тюркського рунічного письма з колекції British Museum) – 2010 р. (документи з відзначення і вшанування пам’яті О. Пріцака). Переважна більшість документів архіву походять з XX ст.

Архів містить документи, які відображають усі періоди життя вченого і усі етапи його дослідницької, науково-організаційної, викладацької та громадської діяльності і тому фактично кожна важлива сторінка особистої та науково-творчої біографії вченого представлена архівними матеріалами. В той же час колекція включає документи і матеріали, які відображають усі наукові інтереси, проекти і плани вченого у різних наукових галузях, якими він займався. Науково-творчі матеріали О. Пріцака охоплюють авторські рукописи багатьох наукових праць -- монографій, статей, рецензій, підручників і учбових посібників, лекційних курсів, передмов, відгуків на наукові проекти, бібліографій, текстів доповідей, виступів, промов, а також їх варіанти та чисельні копії. Частина наукових праць, зокрема ранні дослідження вченого, надруковані в 1937-1942 рр., є раритетними виданнями.

В архіві зберігаються автографи праць відомих українських вчених, зокрема, Т. Коструби, Л. Білецького, М. Василенка, Н. Полонської-Василенко, Я. Пастернака та ін. Архів включає матеріали інших архівних колекцій, зокрема дипломатичного архіву Міністерства закордонних справ Франції, департаменту рукописів Національної бібліотеки в Парижі, Шведського державного архіву в Стокгольмі, Британського музею, Російського державного архіву давніх актів у Москві, Російської національної бібліотеки Санкт-Петербургу, Російської публічної бібліотеки ім. М.Е. Салтикова-Щедріна, Східно-Європейського Дослідного Інституту ім. В. Липинського у Філадельфії та ін.  В колекції відклалися архівні матеріали інших науковців, а саме А. Кримського, Г.Г. Шедера, Ф. Кренкова,  І. Борщака, що творять своєрідні міні-архівні збірки.

Архів містить чисельну і унікальну колекцію опублікованих праць інших науковців з батьох країн світу у вигляді відбиток з наукових видань та ксерокопій, які надсилалися їх авторами О. Пріцакові з дарчими написами або виготовлялися для наукової роботи вченого.

Епістолярна колекція архіву характеризується не лише великим обсягом документів, але й значною інформативно-змістовною насиченістю, широкими хронологічними межами, різноманітністю типів листування, великою кількістю автографів видатних державно-політичних, громадських діячів, вчених і митців. Збірка нараховує понад 5000 листів, листівок, телеграм і записок. Кореспондентами О. Пріцака були понад три сотні осіб та установ, зокрема вчені Д. Дорошенко, І. Крип’якевич, Б. Крупницький, Д. Чижевський, О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко, Ю. Шевельов, І. Шевченко, N. Baskakov, I. Boba, F.W. Cleaves, G. Doerfer,  S. Ettinger, R. Finch, J. Fletcher, D. Fokos-Fuchs, D. Frye, A. von Gabain, T. Halasi-Kun, Sh. Hattori, G. Hazai, H. Inalcik, A. Kappeler, T. Lewicki, G. Németh, N. Poppe, J. Rypka, A. Schimmel, B. Spuler, G A. Tietze, Togan Zeki Validi, A. Zajączkowski, діячі культури М. Бажан, Д. Павличко, І. Драч, Я. Гніздовський, Л. Гуцалюк, А. Солженіцин, політичні, державні діячі, зокрема гетьман П. Скоропадський, церковні ієрархи, зокрема, кардинал Владислав Рубін, патріархи Мстислав Скрипник, Любомир Гузар та ін.

В архіві зберігаються дві так званні «класичні» колекції – колекція поштових марок і колекція карт. Колекція марок є не лише даниною дитячим збирацьким нахилам і інтересам вченого. Завдяки географічним, хронологічним і поліграфічним характеристикам, вона має історичну і пізнавальну цінність. Колекція карт безпосередньо пов’язана з науково-дослідницькою працею О. Пріцака. Вона включає окремі карти великого формату, тематичні комплекти карт, а також географічні, історичні, топографічні, туристичні, контурні, автомобільні карти.  Колекція містить в тому числі карти М.Seotter 1730-1740 рр., 15 карт території Близького сходу та Центральної Азії Картографічного відділення Пруської королівської топографічної зйомки 1916-1918 рр., факсимільне видання карти світу Аль Ідрісі (Charta Rogeriana),  а також карти різних видавництв світу XX ст., що мають цінність не лише як самостійна архівна збірка, але й як рідкісний дослідницький матеріал для науковців.

Архів відображає важливі події і проекти світової і вітчизняної науки більш як за півстоліття, в тому числі діяльність відомих університетів світу, міжнародних організацій, проведення міжнародних наукових конгресів і конференцій, створення і діяльність міжнародних наукових організацій, товариств і видавництв. Архів містить унікальні документи з історії української науки за кордоном, в тому числі щодо створення і діяльності українських наукових установ – Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Українського вільного університету, Українського наукового інституту Гарвардського університету, Канадського інституту українознавчих студій, Українського історичного товариства тощо.

Переглянути описи архіву