Бібліометрія - це кількісні методи аналізу досліджень, що використовує публікації як показник для оцінки дослідження. Такі метрики широко використовуються в кількісному підході до оцінки досліджень. Вони також використовуються при вивченні історії та соціології науки, організації та управління інформацією, у законодавстві в сфері науки.
Інші показники, які використовуються при оцінці досліджень, включають:
- Наукометрія - охоплює впливовість науки загалом, не обмежуючись публікаціями
- Вебометрія (кіберметрія) - охоплює показники, що з’являються в Інтернет та різних електронних ресурсах
- Інфометрія - охоплює всі інформаційні об’єкти
- Альтернативні метрики (aka Altmetrics) - охоплює перегляд / завантаження сторінок, твіти, поширення, збереження, коментарі тощо.
Бібліометрія досліджує наступні аспекти публікації:
- Характеристика видання, тобто рік, тип журналу та документа тощо
- Авторство, включаючи співпрацю між авторами, організаціями, країнами та фундаторами)
- Дослідницькі теми та тематичні категорії
- Цитованість публікації
Питання, на які може допомогти відповісти бібліометрія, включають:
- Що таке наукова продуктивність? (кількість статей за роком / типом / тематикою / журналом для вимірювання)
- Хто працює разом над дослідженням?
- Які організації працюють разом у певних дослідженнях?
- Які країни працюють над певними дослідженнями?
- Які організації спільно фінансували дослідження / дослідників?
- Які основні дослідницькі теми / напрями та їх тенденція?
- Якою є впливовість цитувань? (Відсоток статей у перших 10% цитат)
- Які вказівки та патенти підтримуються певними дослідженнями?
Існує багато бібліометричних показників. Однак два бібліометричні показники найчастіше використовуються для оцінювання досліджень:
Журнальний коефіцієнт впливовості (Journal Impact Factor або JIF) - широко використовуваний бібліометричний показник для оцінювання журналів. Він був розроблений Юджином Гарфілдом на початку 1960-х років як інструмент вибору журналу. Він зазвичай використовується як показник для визначення відносної впливовості журналу. Однак багато агентів оцінювання використовують його для оцінки результатів діяльності дослідника, припускаючи, що статті, опубліковані в журналах з високим JIF, матимуть більший вплив. DORA та Лейденський маніфест вказували на недоліки такого підходу.
Індекс Хірша (або H-індекс) - це бібліометричний показник індивідуального рівня. Він часто використовується при оцінці впливу дослідників. Запропонований Хорхе Хіршем у 2005 році, hindex намагається виміряти як продуктивність, так і цитування результатів досліджень певного автора чи журналу. З Вікіпедії: "h-індекс визначається як максимальне значення h таким, що даний автор / журнал опублікував h робіт, які були цитовані принаймні h разів". Однак h-індекс є загальним і не нормалізується для кожної галузі дослідження. Він також надає перевагу старшим дослідникам та старішим виданням.
Altmetrics означає альтернативні метрики. Цей показник намагається вказати впливовість дослідження на основі популярності результатів у мережі Інтернет, включаючи соціальні медіа. Альтметрика вважається доповненням до метрики на основі цитування. Ці показники відстежують негайну увагу, тобто всі дії користувачів Інтернет, наприклад коли матеріал переглядають, твітнуть, обговорюють, зберігають, рекомендують, коментують тощо.
Існує аналогічний продукт, який так і називається, Altmetric - це постачальник, який генерує деякі альтернативні метрики для наукового контенту. Альтметрика ще не широко включена в процес оцінювання досліджень. Однак є багато її прихильників. Кілька організацій включили Altmetrics в план для просування своїх публікацій.
Детальніше: Наукометрія [Презентація]
