Пошукові системи та бази даних

Важливо знати, де знайти інформацію, і зокрема, який тип ресурсів пропонується на різних видах платформ. Ці платформи називаються інструментами доступу та групуються за охопленням вмісту. Слід зазначити, що деякі інструменти можуть бути безкоштовними. Перш ніж почати пошук, краще перевірити наявні в установі передплачені ресурси, колекції та інструменти. Ці інструменти доступу базуються в Інтернеті та, у багатьох випадках, доступні на мобільних пристроях, які можна використовувати в дорозі, незалежно від часу та місця: 

Бібліотечний каталог - охоплює колекцію бібліотеки, включаючи книги, журнали та будь-які інші матеріали. Ви можете шукати у бібліотечному фонді по назві, автору, року видання, предмету, тощо. Бібліотечний каталог НаУКМА

Бази даних – це колекції, що надаються установі видавництвами або іншими організаціями на платній основі (передплачені ліцензійні бази даних) або безкоштовно (бази даних відкритого доступу). Вони містять статті, розділи книг, звіти та законодавчі документи. Вони особливо корисні при пошуку академічного змісту з певних предметів. Перелік баз даних, що доступні в НаУКМА

 Детальніше: Бази Даних наукової інформації [Презентація]

Репозиторії – це спеціальні архіви, що складаються з результатів діяльності академічних установ (тобто документи, написані дослідниками, викладачами, аспірантами та студентами певної установи) включаючи статті, матеріали конференцій, звіти та дані досліджень. Інституційний репозитарій НаУКМА eKMAIR

Покажчики - можуть бути бібліографічні або індекси цитування. Вони бувають тематичними або міждисциплінарними, а іноді містять повний текст публікацій. Їх можна використовувати як для пошуку публікацій, так і для пошуку якісних журналів. Академічний світ визнає якісними журнали, що індексуються в базах даних цитування, таких як Web of Science та Scopus. Ці бази даних мають редакційні відділи для відбору журналів для індексації.

Директорії – це спеціальні архіви документів та даних, що створюють інфраструктуру, яка містить та індексує ресурси на основі систематичних критеріїв, та охоплює відповідний вміст всебічно організованим чином. Деякі приклади - DOAJ (Каталог журналів відкритого доступу) та DOAB (Каталог книг із відкритим доступом).

Пошукові системи індексують будь-який тип джерела з Інтернет, який можна отримати за допомогою пошукових двигунів, і надають користувачам необмежену кількість Інтернет-джерел. Google - найпопулярніша пошукова система у світі. Пошукові системи можуть бути оцінені за їх функціональністю та важливістю для результатів пошуку. Серед академічних пошукових систем можна виділити: Google ScholarCiteSeerXMicrosoft Academic SearchAMinerBASEWorldWideScienceCORE та ін.

 Детальніше: Пошукові системи: [Презентація]

Всесвітня павутина (World Wide Web) корисна і зручна, але до інформації, знайденої в ній, слід ставитись прискіпливо, оцінюючи джерело інформації перед використанням.

 


Оцінка інформаційних ресурсів 

Інформаційні ресурси слід оцінювати прискіпливо, особливо в Інтернет. Сьогодні в Інтернет кожен може бути автором, якого в академічному світі називають самовидавцем, і будь-хто може бути джерелом інформації або додати власні погляди до існуючих ресурсів. Визначити достовірні джерела не завжди легко, однак наведені нижче критерії з відповідними вказівками та питаннями можуть допомогти ефективно оцінити інформаційні ресурси.

 

Авторитет

Точність

Об'єктивність

Покриття

Частота використання

Хто автор?

Чи надана інформація ґрунтується на доведених фактах?

Наскільки об'єктивною є інформація?

Чи відповідає охоплена інформація вашим інформаційним потребам?

Коли була опублікована інформація?

Чи належить автор до авторитетного університету чи організації?

Чи публікується вона в академічному рецензованому виданні?

Що ви знаєте про те, хто публікує інформацію?

Розкриття питань є базовим чи всебічним?

Коли останній раз було оновлено веб-сайт?

Яким є авторське освітнє підґрунтя чи досвід?

Чи можете ви знайти, коли інформація востаннє оновлювалась?

Чи містить матеріал політичну, соціальну чи комерційну проблематику?

Чи є на ресурсі посилання (наприклад, "Про нас"), де можна дізнатись детальніше хто і чому висвітлює тему?

Чи важливим є часовий період для ваших інформаційних потреб?

Якою є його (їхня) область знань?

Чи є редактор чи хтось, хто перевіряє / верифікує інформацію?

Чи намагається інформація переконати Вас у чомусь?

Чи відповідає інформація вашій темі?

Чи посилання актуальні і чи вказують вони на існуючі сторінки?

Чи публікувався автор в академічних рецензованих виданнях?

Чи сторінка не містить орфографічних помилок чи інших очевидних проблем?

Наскільки збалансованим є виклад протилежних думок?

Чи є в цьому матеріалі інформація, яку не можна знайти в іншому місці?

 

Чи наведено контактну інформацію автора?

 

Який тон мови, що використовується (гнівний, саркастичний, емоційний, об’єктивний)?

Наскільки поглибленим є висвітлення цього матеріалу?

 

 

Джерела розглядаються як первинні, вторинні та третинні, виходячи з їх оригінальності та близькості до першоджерела. При пошуку інформації важливо визначити джерело походження та диференціювати тип джерела.

Первинні джерела зазвичай є першою формальною появою результатів і вони представляють оригінальну ідею, відкриття або нову інформацію. Вони посилаються на те, де проведено дане дослідження. Вони дозволяють дослідникам максимально наблизитися до оригінальних ідей, подій та досліджень з перших рук. Первинні джерела являють собою оригінальні дослідження. Приклади: інтерв'ю, проаналізовані польові дані, оригінальні експерименти або досліди.

Вторинні джерела - це інтерпретація та оцінка первинних джерел. Вони аналізують, переглядають або узагальнюють інформацію з первинних або інших вторинних джерел. Вторинні джерела часто покладаються на інші вторинні джерела та стандартні дисциплінарні методи для досягнення результатів. Вторинні джерела представляють інтерпретацію або індексацію оригінальних досліджень. Приклад: оглядова стаття, в якій оцінюються теорії та праці інших осіб, наприклад, стаття про вплив забруднення навколишнього середовища.

Третинні джерела складаються з інформації, яка є концентрацією та збіркою даних з первинних та вторинних джерел. Третинні джерела часто надають дані у зручній формі або надають інформацію в контексті, який може допомогти досліднику інтерпретувати інформацію. Вони надають факти та короткі описи ключової інформації, наведені резюме та загальну інформацію. Приклад: енциклопедії, підручники та збірники.

Вибір та використання джерел: Посібник з академічних досліджень для викладання та навчання, створений бібліотеками університету штату Огайо, визначив їх як інформацію з перших, других та третіх рук. Виходячи з цієї типізації, можна навести приклад джерел:

Primary source

(Original, Firsthand Information)

J. K. Rowling’s novel Harry Potter

Secondary Source

(Secondhand Information)

Book review of J. K. Rowling’s novel Harry Potter

Tertiary Source

(Third-hand Information)

Wikipedia page about J. K. Rowling

Для розмежування цих джерел потрібно співвідносити інформацію з контекстом, в якому вона була створена. Це співвідношення між створенням і контекстом допомагає користувачам зрозуміти ширшу картину та критично мислити.

 


Пошук літератури 

Пошук літератури передбачає з’ясування, як досліджували певну тему у певній  галузі. У більшості випадків пошук - це перегляд публікацій та інформації з певної теми.

Існують різні стратегії пошуку літератури. Яку стратегію пошуку використовувати, в основному, залежить від етапу проведеного дослідження:

Простий пошук - основний пошук

Систематичний пошук - побудова запиту

Пошук за логічним ланцюгом - «снігова куля»

Дослідники зазвичай починають з базового пошуку, за яким слідує більш розширений або систематичний пошук. Після виявлення високо релевантних статей їх можна використовувати для пошуку інших пов’язаних статей, слідуючи за логічним ланцюжком, або як спосіб поліпшити систематичний пошук.

Простий пошук стосується швидкого та першокрокового пошуку Інтернет-ресурсів. Google Scholar, каталог університетської бібліотеки або Wikipedia може бути першим місцем для пошуку інформації. Якщо тема дослідження проста і якщо є необхідність лише у декількох відповідних документах, пошук можна обмежити введенням одного пошукового терміну або фрази, наприклад, "хвороби рослин". Якщо посилання або частина бібліографічного запису доступна, наприклад, назва або журнал, просто введіть цю інформацію в одну з пошукових систем, щоб отримати повну бібліографічну інформацію. Простий пошук також є корисним, коли користувач точно знає, що шукати. У цьому випадку просто введіть пошуковий термін в Google чи Google Академія або в каталог університетської бібліотеки, щоб отримати повний текст публікації.

 Детальніше: Оператори пошуку в Google [Презентація]

Систематичний пошук вимагає більш всебічної стратегії пошуку. Потрібно мати повний огляд усіх доступних інформаційних ресурсів з цього питання. Зазвичай це робиться для складного дослідження, яке має на меті виявити, відібрати та узагальнити всі інші дослідження, опубліковані з певного питання чи теми. Такий пошук складається з ідентифікації елементів пошуку, використання булевих операторів, вдосконалених методів пошуку та побудови запиту. Ключовими поняттями для пошуку повинні бути загальна ідея або основна тема, а пошукові терміни - це ключові слова для опису цих понять і тем.

Пошук за логічним ланцюгом: Ще одна стратегія пошуку, яку слід розглянути, - це слідування за логічним ланцюгом, який також називається «сніговою кулькою». Посилання, перелічені у відповідних публікаціях, приводять читачів до інших відповідних публікацій. Цей тип пошуку дуже корисний для орієнтування на старті проекту, оскільки він швидко допоможе відібрати відповідні публікації. Ці публікації можуть бути використані для пошуку термінів, і знову, пізніше, для перевірки, чи були знайдені всі відповідні документи.

 


 Уточнення пошуку 

Слід продовжувати оцінювати та вдосконалювати пошукові запити до тих пір, поки не буде отримана точна та відповідна інформація для мети пошуку. Кількість записів, знайдених під час пошуку, можна звузити або уточнити. Якщо запис є актуальним для теми, потрібно прочитати заголовок, ключові слова та, зокрема, анотацію.

Коли пошук отримує сотні чи тисячі результатів, потрібно уточнити та обмежити його, щоб знайти найбільш релевантні результати. Ввівши у поле пошуку якусь широку тему, наприклад "глобалізація" чи "організаційна поведінка", ми отримаємо занадто багато результатів. Спробуйте різні стратегії пошуку, щоб отримати відповідні результати, і пам’ятайте, що всі пошукові стратегії не функціонують однаково у всіх базах даних.

Логічні пошукові оператори (AND, OR, NOT) з'єднують терміни і знаходять записи, що містять відповідні терміни. Вони використовуються для посилення релевантності в результатах пошуку. Класифікація релевантності - це сортування результатів пошуку, щоб знайти найбільш відповідні документи. Багато пошукових систем дозволяють використовувати повний булевий пошук з логічними операторами AND, OR, NOT між пошуковими термінами. Класифікація релевантності, згадана вище в булевих операторах, включає:

AND - оператор використовується для об'єднання двох або більше понять і звужує пошук

OR - оператор використовується, щоб містити ті чи інші терміни, і розширює пошук

NOT - оператор використовується для виключення тих чи інших термінів і звужує пошук

Спеціальні символи допоможуть звузити пошук і зробити його більш конкретним щодо найбільш відповідних ресурсів для потреб досліджень:

Пошук фрази або близькості слів - пошук “…” або (…) дозволяє шукати точну фразу. Наприклад, “crop plantation” and (soil condition).

Укорочення / підстановки - * або $ дозволяє шукати альтернативні написання. Наприклад, child* for child OR childs OR children parasite* for parasite OR parasite.

Альтернативні написання - ? може використовуватися для заміни символів у будь-якому місці слова. Наприклад, wom?n would search for “woman” and “women”.

Більшість баз даних та пошукових платформ дозволяють обмежити пошук за автором, назвою, журналом, датою та мовою тощо. При обмеженні пошуку можна використовувати розширені варіанти пошуку та уточнення параметрів на пошуковій платформі. Також можуть бути спадні меню, такі як назва, журнал, джерело.

 Детальніше: Логічні оператори та пошукові символи для роботи у наукових базах даних: [Інструкція]

 

Віртуальний музей НаУКМА

ELIBUKR

Міжнародна конференція

Путівник бібліотекою