Колекція відомих благодійників Омеляна та Тетяни Антоновичів у НаУКМА – невеличка за обсягом, нараховує всього 462 примірники, переважно видання з історії та політології. У колекції — 20 рідкісних та цінних документів, періодика. Більша частина колекції Антоновичів та науковий архів родини знаходиться також у Львівській національній бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України. Омелян Миколович Антонович народився 6 лютого 1914 р. у м. Долина (Івано-Франківська обл.). Початкову освіту одержав у рідному містечку, потім навчався в Українській академічній гімназії у Львові та Перемишлі. Вищу освіту здобував на правничому факультеті Католицького університету в м. Любліні, у Вищій торговельній академії у Познані, Торговельній академії в Берліні. У 1930-х р.р. – активний учасник молодіжної організації Пласт, Молодої Громади, Організації Українських Націоналістів. У 1933 р. за участь у національному русі заарештований польською поліцією, і провів три роки у польській тюрмі. У вересні 1941 р. був заарештований гестапо в Берліні, куди приїхав на зустріч з Степаном Бандерою. Був в’язнем концтабору Заксенгаузен. За дорученням Центрального Проводу ОУН виконував завдання у Польщі, Чехо-Словаччині, Німеччині. Жив і працював з людьми, які стали історією: А. Шептицький, Р. Шухевич, С. Бандера, І. Багряний. 15 червня 1946 р. після закінчення Українського університету в Празі Омелян Миколович одружився з Тетяною Михайлівною Терлецькою. 1949 р. родина Антоновичів емігрувала до США. З перших років перебування у США Омелян Антонович активно включився в життя української громади. 1954 р. був обраний Головою Об’єднання Українців Вашинґтона. Понад сорок років життя доктор права Омелян Миколович Антонович віддав важкій фізичній праці фермера. З вересня 2005 постійно жив в Україні. За вагомий внесок у розбудову та відродження України та її традицій Омелян Антонович отримав ряд нагород. Помер 28 лютого 2008 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Тетяна Михайлівна Терлецька /Антонович/ народилася у м. Відні 15 квітня 1916 р., доктор медицини, професор, знаний лікар, відома в Україні громадська та культурна діячка. Тетяна Михайлівна померла 23 вересня 2001 р. у Вашинґтоні, похована на Личаківському цвинтарі у Львові. У 1980 р. Тетяна та Омелян Антоновичі утворили доброчинну Фундацію, головним завданням якої є «сприяти розвитку української культури в різних сферах, зокрема в літературі, мистецтві, гуманітарних науках...». З 1982 р. Фундація щорічно присуджує літературні та наукові премії – «Українські Нобелівські нагороди» - і надає стипендії та грошові дотації на окремі українознавчі проекти. Значна частина коштів Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів – це власні заощадження, гонорари за наукові статті й дослідження. Серед проектів Фундації – Пам’ятник Борцям за Українську Державу, Музей «Бойківщина» та відбудова церкви в м. Долина, реконструкція Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, реконструкція Бакалаврської бібліотеки НаУКМА – Бібліотеки, що носить ім’я Тетяни та Омеляна Антоновичів.

Колекція повністю представлена в електронному каталозі.

Паспорт колекції.

Віртуальний музей НаУКМА

ELIBUKR

Міжнародна конференція

Путівник бібліотекою