Тарас Гунчак (13 березня 1932, село Старе Місто на Тернопільщині поблизу містечка Підгайці – 1 липня 2024, США) - видатний українсько-американський історик і громадський діяч. Працював професором у Ратгерському університеті в США, отримав ступінь доктора філософії. Тарас Григорович активно долучався до наукового та громадського життя української діаспори у США. З 1984 по 1995 рік був редактором і співредактором часопису «Сучасність», а з 2004 року – редактором щоквартальника «The Ukrainian Quarterly». Його наукові інтереси охоплювали українську революцію 1917-1922 років, політичну історію України, Польщі та Росії XIX – XX століть, а також українські визвольні змагання.
З 2014 року Тарас Гунчак почав передавати свою колекцію документів до Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Зокрема було отримано архівні документи з ксерокопіями та мікрофільмами документів, які історик збирав у різних архівах світу. Зокрема, це документи з Федерального архіву Німеччини, Національного архіву США та Центрального державного історичного архіву України у Львові. Всього було передано 120 стрічок із мікрофільмами та більше тисячі паперових документів. Деякі з цих документів містять ксерокопії друкованих праць інших дослідників та періодичних видань. Тематично архівні документи відображають наукові інтереси та дослідження Тараса Гунчака. Документи з Bundesarchiv Німеччини включають звіти про Україну 1920-х років, матеріали про українське націоналістичне та комуністичне підпілля, а також про контакти Організації українських націоналістів з німецькою розвідувальною службою. Значна частина документів – це копії з Інституту війни і революції Гувера в США, що стосуються окупаційної політики нацистів в Україні. Є також документи з Архіву громадських документів у К’ю Гарденс (Лондон), які висвітлюють українську революцію та радянсько-британські відносини. Крім того, колекція містить документи з колекції «Cosacica» Національного архіву Швеції в Стокгольмі.
Ці архівні документи стали основою для наукових праць Тараса Гунчака, присвячених Українській революції 1917-1922 років, українсько-польським взаєминам, історії Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. Частина цих документів була опублікована в кількох збірниках.
Книжкова частина колекції Тараса Гунчака нараховує 185 примірників та 57 назв і включає видання, присвячені українській революції 1917-1922 років, правничі студії, публікації архівних документів та рідкісні українознавчі праці. Серед інших видань, в колекції зібрано унікальні примірники – «Украинскій народъ в его прошломъ и настоящемъ» (перша енциклопедія українознавства, видана в Петербурзі за ініціативи М.С. Грушевського), «Архивъ русской революции» (білоемігрантське російське видання, що видавав Ю. Гессен у Берлінському видавництві «Слово» з 1921 по 1937 рр.), «Замітки і матеріяли до історії української революції: 1917-1920 рр.» П. Христюка, «Мої спомини про недавнє-минуле» Д. Дорошенка, «Шлях визволення» М. Шаповала, «Trial of the major war criminals before the International Military Tribunal, Nuremberg, 14 November 1945 - 1 October 1946» (42 томи архівних матеріалів з Нюрнберзького процесу) та інші.
У 2013 році рішенням Вченої Ради НаУКМА Тарасові Гунчаку було присвоєне звання «Почесний доктор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Помер 1 липня 2024 року в США.