Соловей (Гончарик) Елеонора, український літературознавець і критик, доктор філології. Народилася 8 вересня 1944 р. в селі Верхні Хологори Бричанського району, Молдова. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету. У студентські роки та після закінчення навчання працює у місцевій пресі; 1968 р. вступає до аспірантури Московського літературного інституту (тоді ім. Горького). Кандидатську дисертацію "Проблеми поетичної метафори і творчість В. Луговського” захищає 1971 р. в Інституті літератури АН УРСР, де працює в журналі "Радянське літературознавство” редактором відділу теорії та зарубіжної літератури. Протягом п’ятнадцяти років викладає історію й теорію літератури в Київському державному театральному інституті ім. Карпенка-Карого.
У 1992 р. захищає докторську дисертацію "Українська філософська лірика. Типологія, проблематика, поетика”. У 1998 і 2000 роках Е. Соловей як стипендіат фонду наукових обмінів ім. Фулбрайта здійснює свої наукові проекти в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету. Лауреат премій ім. С. Єфремова Інституту літератури НАНУ та ім. Василя Стуса.
Особисту книгозбірню почала формувати в студентські роки; основні розділи: словники, енциклопедії та довідкова література з літературознавства, естетики, культурології, історії; художні твори українських, російських та зарубіжних письменників (переважно поезія) тощо. До складу колекції входять також раритетні видання: дореволюційні, а також 20-30-х років ХХ ст. Чимало книжок з дарчими написами та автографами.
Станом на 1.01.2024 рік фонди колекції становлять 3616 прим. / 2868 назв.
