Володимир Ісидорович Старицький (1919-1994) – вчений-мовознавець, нащадок князівського роду, небіж відомого українського письменника і драматурга Михайла Старицького.
Родина Старицьких мала міцне коріння у полтавський землі. Вона дала нам вчених, священиків, письменників, політичних та державних діячів. Володимир Ісидорович народився 3 липня 1919 року в місті Полтава. Дитинство провів у селі Старицьківка (нині Машівського району). Через своє походження ще у юності зазнав від влади чимало утисків. Пережив разом із матір’ю лихоліття голодомору, розпочав самостійне життя як безпритульний. Навчався у ФЗУ друкарів. Навичками, отриманими у ФЗУ, він скористався у Мюнхені, коли мусив заробляти собі на життя у фірмі Ольденбург. Крім літературних здібностей мав нахили до малярства, у 1935 році, навчаючись у ФЗУ, отримав премії. У 1936 році здав екстерном іспити за десятирічку і вступив на заочне відділення філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Роки навчання – це можливість працювати у найбільших книгозбірнях: університетській, Всенародній бібліотеці України тощо. Саме за часів навчання прийшло розуміння важливості самоосвіти. Паралельно навчався на робітфаці Полтавського будівельного інституту.
У 1941 році закінчив Київський університет і повернувся до матері. У 1943 році був вивезений до Німеччини. Після закінчення війни залишився у Німеччині, працював та навчався у Мюнхенському університеті, отримав ступінь доктора філософії. Двадцять п’ять років викладав російську мову у Мюнхенському університеті та гімназіях міста. У 1951 році власним коштом у Мюнхені видав збірку своїх поезій "Пелюстки туги", до якої увійшли твори, написані як до війни на Батьківщині, так і в еміграції.
Відвідавши, нарешті, рідні краї влітку 1992 року, В. Старицький привіз цю книжечку землякам, надрукувався у кількох полтавських періодичних виданнях, вступив до Полтавської Спілки письменників.
Після смерті (1994 рік), згідно із заповітом, Володимира Старицького було поховано на Байковому цвинтарі у Києві.

Книжкова колекція Володимира Ісидоровича Старицького (1919-1994), одна з найбільших колекцій Наукової бібліотеки, була подарована ним особисто у квітні 1993 р. Вона нараховує станом на 1.08.2020 р. 15010 примірників. Крім книжок до колекції входять періодичні видання, мапи, набори світлин, малюнки учнів Старицького, грамзаписи. Слов’янська частина колекції нараховує понад 3 тис. примірників книжок та періодичних видань. Колекція універсальна за своїм змістом. У ній представлено літературу суспільної, гуманітарної, природничої тематики. Хронологічно це книжки здебільшого ХХ століття. Колекція відбиває надзвичайно різнобічні інтереси власника. Поряд з монографіями – твори популярної та художньої літератури, підручники, малотиражні видання. Географія видань, представлених у колекції, обіймає республіки колишнього Радянського Союзу, країн Європи, Америки та Австралії, сучасної Росії, України, Білорусі. Можливо, першою книгою цієї колекції було видання “Чехов. А.П. Вибрані твори в одному томі / За ред. В.М. Іванушкіна; Пер. з рос. А. Хуторяна. -1936” з печаткою “Сільсько-господарської виробничої артілі м. Сталіно, ст. Шевченко № 2, Курарівський район, Запорізької округи”. Процес формування фондів універсальної бібліотеки Володимира Старицького розпочався у Німеччині. Спостерігаються хронологічні періоди в придбанні літератури, а саме: 40-і роки, в основному це книжки, які були видані у Німеччині, Франції та інших країнах Європи; з кінця 50-х років відбувається значне поповнення колекції літературою, виданою на теренах колишнього Радянського Союзу; поряд з тим помітним внеском до колекції стали видання минулих років (першої половини ХХ ст.), які було придбано в букіністичних книгарнях, або у власників великих бібліотек, а також отримано у дар від установ та осередків, зокрема від “Канадського товариства прихильників руху філії “УНО ТОРОНТО-Захід”. Щодо змісту колекції, то в доборі літератури поєдналися кращі традиції академічної універсально-енциклопедичної бібліотеки та певний еклектизм, який був обумовлений намаганням зберегти все, що потрапляло до Старицького.

 Колекція повністю представлена в електронному каталозі.

 Паспорт колекції.

Віртуальний музей НаУКМА

ELIBUKR

Міжнародна конференція

Путівник бібліотекою